Німецькі акценти Києва

KlB

 

Нещодавно у видавництві Либідь побачила світ книга українського історика Ігоря Гирича «Київ: люди і будинки». Завдяки висвітленню історичної взаємодії спільноти («люди») і урбанізованого простору («будинки») видатні імена вписано до неповторного київського ландшафту, що унаочнено безліччю оригінальних світлин. Зокрема, у книзі йдеться і про німецьку громаду Києва.

Поодинокі люди з Німеччини осідали у Києві ще на початках його існування. Про німецьких купців, ремісників, місіонерів, дипломатів у місті неодноразово згадують літописи, хроніки та інші документальні джерела.

Поява сталої німецької меншини у Києві пов’язана з царюванням Катерини II, коли в середині XVIII століття до Росії були запрошені на службу вихідці з багатьох країн Європи – серби, італійці, французи, голландці. Та першість вочевидь належала німцям.

Одна з перших згадок про масове переселення їх в Україну зафіксована в справах Київської губернської канцелярії 1766 року. Видатний київський історіограф Микола Закревський зазначав, покликаючись на свідчення професора університету Святого Володимира та директора Першої київської гімназії німця Деллена, що євангелічну лютеранську громаду в Києві утворено близько 1765 року. Для відправлення церковних треб із Саксонії прибув перший лютеранський пастор, доктор філософії, викладач вільних наук Христофор Граль. Очолив нову громаду засновник і власник першої приватної київської аптеки Георг Бунге – патріарх добре відомої згодом київської родини, яка дуже прислужилася розвиткові культури не тільки міста, а й усієї держави. За часів Георга Бунге громада, що складалася первісне з 20 осіб, зросла вп’ятеро. Перший обряд хрещення було відправлено над новонародженим сином полковника Оттона-Генріха Лівена Карлом-Христофором Лівеном (у майбутньому він став першим міністром освіти у Російській імперії). [Read more...]